ОБЛАЧАТИ

1. Одягати священнослужителя в богослужбовий одяг; 2. Накривати престол та жертовник катасаркою, індитією та покривалом

Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»

ОБЛАЧАТИСЯ →← ОБЛАЧАННЯ СВЯЩЕНИКА

Смотреть что такое ОБЛАЧАТИ в других словарях:

ОБЛАЧАТИ

ОДЯГА́ТИ кого у що (покривати одягом кого-небудь), ВДЯГА́ТИ (УДЯГА́ТИ), УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ), ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИ розм., ВОДИ́ТИ у чому, розм., ОБ... смотреть

ОБЛАЧАТИ

ОБЛАЧА|ТИ (6*), Ю, -ѤТЬ гл. 1 Наделять одеждой; одевать когол.: и г҃ла емѹ еи. всѧкъ бо облачѧ˫аи ѹбогааго х҃са облачить. Изб 1076, 274; да кде ѡбрѧща... смотреть

ОБЛАЧАТИ

ОБЛАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЛАЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, заст.1. Одягати (служителя культу) в церковний одяг для відправлення служби.Облачати ар... смотреть

ОБЛАЧАТИ

-аю, -аєш, недок., облачити, -чу, -чиш, док., перех., заст. 1) уроч., ірон. Одягати у що-небудь; наряджати. 2) Одягати (служителя культу) в церковний ... смотреть

ОБЛАЧАТИ

-аю, -аєш, недок. , облачити, -чу, -чиш, док. , перех. , заст. 1》 уроч. , ірон. Одягати у що-небудь; наряджати.2》 Одягати (служителя культу) в церко... смотреть

ОБЛАЧАТИ

див. наряджатися

ОБЛАЧАТИ

облача́ти дієслово недоконаного виду рідко

ОБЛАЧАТИ

ур., убирати в шати; п! ОДЯГАТИ.

T: 132