ПОДЗВІН

Дзвоніння, при якому ударяють у кожний дзвін по черзі від найменшого до найбільшого, а після удару у великий дзвін - в усі дзвони відразу, повторюючи це багато разів; перебір, поховальний дзвін; похоронний дзвін; погребальний дзвін

Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»

ПОДНЕБЕСНОЄ →← ПОДВИЖНЕ ЦЕРКОВНЕ СВЯТО

Смотреть что такое ПОДЗВІН в других словарях:

ПОДЗВІН

ПО́ДЗВІН, во́ну, ч., церк.1. Похоронний дзвін.І землі йому [паламареві] ..перепадає десятин до п'яти; .. та ще не без того, що й за подзвін хто перекин... смотреть

ПОДЗВІН

-вону, ч., заст. 1) Похоронний дзвін. 2) Плата дзвонареві за похоронний дзвін.

ПОДЗВІН

по́дзвін[подзв'ін]-вону, м. (на) -вон'і, мн. -воние, -вон'іў

ПОДЗВІН

(й) на по́дзвін не дба́ти. Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Коло вогню старий циган з люлькою куняє. Позирає на приблуду й на подзвін не дбає (Т. Шевченко).... смотреть

ПОДЗВІН

-вону, ч., інд.-авт. Ім. до подзвонювати. За частоколом років і зчастих бід, за німотою снів лягла долина. Мати і мосянжний ранковий подзвін од монастиря. (ЧТ:95).... смотреть

ПОДЗВІН

імен. чол. роду

ПОДЗВІН

-вону, ч. , заст. 1》 Похоронний дзвін.2》 Плата дзвонареві за похоронний дзвін.

ПОДЗВІН

див. луна

ПОДЗВІН

{по́дзвін} -вону, м. (на) -воні, мн. -воние, -воніў.

ПОДЗВІН

По́дзві́н, -во́ну; -во́ни, -нів

ПОДЗВІН

(дзвін по небіжчику) подзвіння, як ім. подзвінне.

ПОДЗВІН

по́дзвін іменник чоловічого роду

T: 181