Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»
ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), З... смотреть
УВО́ДИТИ¹ див. вво́дити.УВО́ДИТИ², джу, диш, недок., діал.Зволікати.– Так як же ти думаєш: коли ми могтимем справити весілля?.. – Ну, що ж: я думаю нем... смотреть
уво́дити[ўводиетие]= вводити-оджу, -диеш; нак. ўвод', ўвод'теи
заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх) доводити до чого; (у вену) МЕД. вливати; (порядки) запроваджувати, впроваджувати; ІД. (у хрест) хрестити, (в неславу) знеславлювати, (в оману) перти тумана в очі, (в сором) соромити, (в таємниці) ЗАП. втаємничувати.... смотреть
I див. вводити.II -джу, -диш, недок., діал.Зволікати.
уво́дити 1 дієслово недоконаного виду примушувати або допомагати зайти куди-небудь уво́дити 2 дієслово недоконаного виду зволікати діал.
Уво́дити, уво́джу, -диш, -дять; уво́дь, уво́дьмо, уво́дьте; див. уве́сти́
I див. вводити.II -джу, -диш, недок. , діал. Зволікати.
Уводи́ти:— обдурювати [10]
【未】 见 вводити
{ўво́диетие} = вводити -о́джу, -диеш; нак. ўвод, ўво́дтеи.
Indføre; indtaste
Innføre
увести zob. вводити, ввести
Införa
1) вводи́ть 2) входи́ть
матем.; техн. вводить
შეყვანა, შემოყვანა
см. вводити