ІПОДИЯКОН

1. Чин церковнослужителя, у якому посвячений має право й обов'язок допомагати при здійсненні архиєрейського богослужіння: одягати архиєрея, тримати й подавати йому дикирій та трикирій тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; розм. піддиякон

Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»

ІРМОЛОГІЙ →← ІПАКОЙ

Смотреть что такое ІПОДИЯКОН в других словарях:

ІПОДИЯКОН

ІПОДИЯ́КОН, а, ч.У православній церкві – прислужник архієрея під час богослужіння.Тричі обійшов хресний хід довкола собору .. Йшли ігумени, попи й прот... смотреть

ІПОДИЯКОН

імен. чол. роду, жив.літ., екон.

ІПОДИЯКОН

-а, ч. Молодший диякон при архієреї.

ІПОДИЯКОН

іподиякон; ч. (гр.) 1. Молодий диякон. 2. Монах у чині диякона.

ІПОДИЯКОН

Іподия́кон, -на; -кони, -нів

ІПОДИЯКОН

-а, ч. Молодший диякон при архієреї.

ІПОДИЯКОН

іподия́кон іменник чоловічого роду, істота

T: 155