ВІНЧАННЯ

Священнодія в складі богослужіння Таїнства Вінчання, що її здійснюють після заручин та під час якої заручених благословляють вінцями

Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»

ВІНЧАННЯ ДРУГОШЛЮБНИХ →← ВІНЧАННЯ

Смотреть что такое ВІНЧАННЯ в других словарях:

ВІНЧАННЯ

ВІНЧА́ННЯ, я, с.1. Здійснення шлюбного церковного обряду.В неділю після вінчання йшла з церкви Нимидора.., весела й щаслива (І. Нечуй-Левицький);Вінчан... смотреть

ВІНЧАННЯ

-я, с. Здійснення шлюбного церковного обряду.

ВІНЧАННЯ

імен. сер. родувенчание

ВІНЧАННЯ

-я, с. Здійснення шлюбного церковного обряду.

ВІНЧАННЯ

Ві́нча́ння, -ння, -нню, -нням

ВІНЧАННЯ

Marriage ceremony

ВІНЧАННЯ

вінча́ння іменник середнього роду

ВІНЧАННЯ

Vielse, vigsel

ВІНЧАННЯ

див. Таїнство Вінчання

ВІНЧАННЯ

-я n ślub

ВІНЧАННЯ

ქორწინება

ВІНЧАННЯ ДРУГОШЛЮБНИХ

Скорочене богослужіння Таїнства Вінчання, яке здійснюють над другошлюбними

T: 104