Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»
імен. сер. родудія/процесвід слова: дзвонитизвон сущ. муж. рода
-я, с. Дія за знач. дзвонити і звуки, утворювані цією дією.
[dzwoninńa]с.dzwonienie
-я, с. Дія за знач. дзвонити і звуки, утворювані цією дією.
Дзвоні́ння, -ння, -нню, -нням
дзвоні́ння іменник середнього роду