ДЗВОНІННЯ

1. Биття в дзвін або в дзвони перед початком чи під час богослужіння з метою скликання вірних на богослужіння, сповіщення про особливо важливі моменти богослужіння; дзвін; 2. Звуки, що утворюються внаслідок биття в дзвони; дзвін

Смотреть больше слов в «Словнику церковно-обрядової термінології»

ДЗВОНАР →← ДЗВІНОЧОК

Смотреть что такое ДЗВОНІННЯ в других словарях:

ДЗВОНІННЯ

імен. сер. родудія/процесвід слова: дзвонитизвон сущ. муж. рода

ДЗВОНІННЯ

-я, с. Дія за знач. дзвонити і звуки, утворювані цією дією.

ДЗВОНІННЯ

[dzwoninńa]с.dzwonienie

ДЗВОНІННЯ

-я, с. Дія за знач. дзвонити і звуки, утворювані цією дією.

ДЗВОНІННЯ

Дзвоні́ння, -ння, -нню, -нням

ДЗВОНІННЯ

дзвоні́ння іменник середнього роду

T: 143